Ревматоїдний артрит - лікування | Опорно-руховий апарат | Портал вашого здоров'я ZdravoE

     Лікування ревматоїдного артриту Лікування ревматоїдного артриту здійснюється трьохетапну: стаціонарно, амбулаторно і в санаторії. Лікування ревматоїдного артриту залежить від стадії, форми захворювання, ступеня активності запалення та ін. Словом, необхідно мати на увазі, що лікування ревматоїдного артриту - тривалий процес. Стаціонарне лікування ревматоїдного артриту: показання При лікуванні ревматоїдного артриту, госпіталізації потрібно в наступних випадках: для уточнення діагнозу та визначення програми лікування; ревматоїдний артрит із середньою і високою мірою активності запального процесу; ревматоїдний артрит із системними проявами; Лікування ревматоїдного артриту: до встановлення діагнозу При підозрі на ревматоїдний артрит до встановлення остаточного діагнозу для полегшення стану хворого застосовують протизапальні засоби швидкої дії. Переважно всередину призначаються НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби), але можуть використовуватися й інші препарати полегшують симптоми хвороби. Отже, при лікуванні ревматоїдного артриту використовуються: ібупрофен (нурофен); диклофенак (вольтарен, віра); фенілбутазон (бутадіон), амінофеназон (амідопірин), часто в комбінації; трибузон (бенетазон); індометацин (індобене, апо-індоменацін, індометацин-ратіофарм); мефенамінова кислота, флуфенамовая кислота (опірін); азапропазон (проліксан); клофезон (перклюзон) - всередину і ректально у формі свічок; анальгін - всередину або внутрішньом'язово. Показана також ацетилсаліцилова кислота (аспірин). При призначенні НПЗЗ всередину, всі ці препарати приймають після їди зважаючи на їх негативного впливу на слизову оболонку шлунка. Лікування ревматоїдного артриту: базисна терапія Засоби, що впливають на основні механізми розвитку ревматоїдного артриту, називаються базисними, т. Е. Основними. Їх призначають тільки після встановлення достовірного діагнозу «ревматоїдний артрит». Їх ефект проявляється, як правило, тільки через кілька місяців після початку прийому. Терапію ревматоїдного артриту базисними засобами починають стаціонарно, потім продовжують амбулаторно. Лікування ревматоїдного артриту здійснюється під ретельним лікарським контролем і постійним лабораторним моніторингом. Базисну терапію визначають залежно від форми ревматоїдного артриту. На початку терапії базисні засоби можна поєднувати з НПЗЗ, глюкокортекоідамі. Базисні засоби лікування ревматоїдного артриту розділені на категорії. Препарати золота Ауротіопрол (крізанол), санокризін застосовують внутрішньом'язово. Всередину приймають Ауранофін (ауропан). Якщо відзначається поліпшення, прийом триває довго, практично постійно. Препарати золота часто малоефективні при серонегативном варіанті ревматоїдного артриту. Імунодепресанти-цитостатики Гальмують патологічну реакцію імунітету, мають протизапальну дію. Можуть застосовуватися тривало. Всередину призначають метотрексат (зексат, веро-метотрексат), азатіоприн (імуран), хлорамбуцил (хлорбутин, лейкеран). Циклофосфамід (циклофосфан, ледоксіна, цітоксан) застосовують внутрішньом'язово, проспидин - внутрішньовенно або внутрішньом'язово. До цієї групи можна віднести і циклоспорин (консупрен, імуспорін, ціклопрен) - імунодепресант, що пригнічує небажану реакцію імунної системи. Призначають при важкому перебігу ревматоїдного артриту у разі неефективності інших базисних засобів. Застосовують всередину, внутрішньовенно. D-пеніциламін У ряді випадків показаний пеницилламин (купреніл, троловол), який приймають внутрішньо після їди. Пеницилламин - ефективний препарат, але погано переноситься при серонегативном ревматоїдному артриті. 4-аминохинолинового з'єднання. Амінохінолінові з'єднання вважаються базисними засобами з невисокою ефективністю. Їх потрібно приймати 6-12 місяців, іноді довше. Терапевтичний ефект проявляється до 3-6 місяцю, максимальний - через 6-12 місяців безперервного прийому. Багато ревматологи віддають перевагу ці засобам як базисного лікування ревматоїдного артриту. І лише за відсутності ефекту від їх застосування протягом 6 місяців, призначають препарати золота або пеніциламін. Всередину застосовують хлорохін (делагіл, хінгамін); гидроксихлорохин (плаквенил). Сульфаніламідні препарати Їх призначають зазвичай у разі неефективності / непереносимості препаратів золота, пеницилламина або цитостатиків. Всередину призначають сульфасалазин, месалазин (салазопірідазін). Моноклональні антитіла Моноклональні антитіла до цитокінів та антигенів різних лімфоцитів знижують активність ревматоїдного артриту за допомогою зменшення числа об'єктів впливу. Призначаються найбільш важкої категорії пацієнтів, курсами. Лікування ревматоїдного артриту: корекція неспецифічного імунітету Призначають імуностимулюючі й імуномодулюючі засоби: тималін, глутаміл-триптофан (тимоген) - внутрішньом'язово; підшкірно - миелопид, тимоптин, Т-активін. Всередину також може призначатися левамизол (декаріс). Однак цей засіб необхідно застосовувати з обережністю: під час лікування левамізолом не можна призначати великі дози глюкокортикоїдів пли цитостатиків, а також одночасно використовувати декілька противоревматических препаратів. Внутрішньом'язово вводять імуноглобулін; внутрішньовенно - плацентарний гамма-глобулін. Застосовують також препарати гамма-інтерферону - гаммаферон (ІНГАРОН). В рамках базисної терапії можуть також використовуватися різноманітні засоби і методи імунної корекції: введення антилимфоцитарного глобуліну, дренаж грудного лімфатичного протоку, лімфоцітоферез, променеве вплив на лімфоїдну тканину; гемосорбція, плазмаферез, каскадна плазмофільтрація, внутрішньосудинне лазерне опромінення крові або гіпербаричнаоксигенація та ін. Лікування ревматоїдного артриту: внутрішньосуглобове введення ліків Внутрішньосуглобне введення лікарських препаратів показане при ревматоїдному артриті в особливо активній формі в одному або декількох суглобах, при відсутності поліпшення при консервативному лікуванні, розвитку тугорухливості в ураженому суглобі та ін. Протипоказання до внутрісуглобному введенню: інфекція в суглобі або навколишніх тканинах, виражена деформація суглоба; ураження кульшових суглобів; відсутність ефекту від введення. Для внутрішньосуглобового введення використовуються ряд препаратів різних груп (часто комплексно): гідрокортизон (гідрокортизону ацетат, КОРТЕФ), триамцинолон (трікорт, кеналог), дексаметазон (дексон), метилпреднізолон (депо-медрол, метіпред), бетаметазон (діпрофос, флостерон), циклофосфамід (цітоксан), тримекаин або прокаїн (новокаїн), апротинін (трасилол, контрикал), орготеіна (пероксінорм), супероксиддисмутаза (ерісод), диметилсульфоксид (димексид), соматостатин (модустатін). Місцеве лікування ревматоїдного артриту З метою місцевого лікування ревматоїдного артриту застосовують аплікації мазей на основі НПЗЗ (наприклад, індометаціновая мазь або гель) на уражені суглоби. Показаний також диметилсульфоксид (димексид), який може призначатися на тривалий час. Лляну серветку змочують у розчині димексиду, злегка віджимають, накладають на уражений суглоб, прикривають целофановою плівкою і не дуже туго бинтують. Спочатку тривалість аплікації становить 10-15 хв, при відсутності побічних ефектів її можна поступово збільшити до 60 хв. Для посилення ефекту аплікацій додають анальгін, гепарин (аліпріл, гепароід), гідрокортизон. Лікування ревматоїдного артриту: інші методи Лікування ревматоїдного артриту також може включати фізіотерапію, ЛФК, масаж, кріотерапію, голкотерапію, аплікації бішофіту. При больовому синдромі показана черезшкірна електроанальгезія. В окремих випадках призначається хірургічне лікування.