Хронічний уреаплазмоз: запущена форма уреаплазми

Більшості захворювань властиво, при відсутності лікування, переходити з гострої форми в хронічну. Найчастіше в подібному розвитку подій винна сама людина, який, виявивши у себе симптоми того чи іншого захворювання, не робить ніяких лікувальних заходів і не звертається до лікаря. Однак бувають випадки, коли хронічна форма хвороби виникає з причини того, що симптоми її початку практично відсутні. Саме з цієї, другої причини і виникає в більшості випадків хронічний уреаплазмоз. По суті, така форма це не що інше, як звичайний, запущений уреаплазмоз, лікування якого не було розпочато вчасно, на початкових стадіях. Причиною цього те, що клінічні прояви даного захворювання неспецифічні, тобто. Е. Не існує таких ознак, які, без додаткових обстежень та аналізів, стали б доказом того, що пацієнт хворий уреаплазмозом. Найчастіше уникнути хронічного, запущеного захворювання можна тільки в тому випадку, якщо початкова форма була своєчасно діагностовано і пролікована, а це можливо, в переважній більшості випадків, або випадково, або при плановому обстеженні. А от про те, що у пацієнта хронічна форма уреаплазми, свідчать вже певні клінічні ознаки, які проявляються у вигляді запальних захворювань урогенітального тракту, неможливості завагітніти у жінок, нездатності зачати дитину у чоловіків і т. П. Якщо у пацієнта є показання, при яких необхідно проходити обстеження на уреаплазму, йому, як правило, призначається кілька досліджень, результати яких доповнюють один одного. У цьому випадку виявлення антитіла і їх кількість дозволяє зробити практично однозначні висновки про те, яка саме форма захворювання присутній гостра або хронічна, як давно людина хворіє або, за відсутності ознак гострої і хронічної форми, встановити, переносив він зазначене захворювання в минулому. Слід звернути увагу, що хронічна уреаплазма піддається лікуванню набагато складніше, ніж початкова, гостра форма, тому слід максимально уважно ставитися до свого здоров'я і намагатися не пропускати навіть тих ознак, які здаються незначними. Пам'ятайте, що запущена хвороба може бути не вилікувана повністю, а значить до кінця життя будь-який чинник, що провокує загострення хронічної форми, стане приводом знову і знову проходити курс лікування. Про те, що в організмі розвивається запущений уреаплазмоз, який в будь-який момент може перейти в хронічний, побічно можуть свідчити наступні симптоми і стану (побічно оскільки вони ж можуть виникати і при інших, гострих і запущених, урологічних захворюваннях): Прискорені позиви до сечовипускання; Прозорі виділення з піхви (у жінок); Загальне нездужання; Болі внизу живота, що посилюються в процесі сечовипускання; Порушення статевих функцій у чоловіків (порушення ерекції, еякуляції і т. П.). Зрозуміло, не завжди дані ознаки вказують на запущений уреаплазмоз, однак, в будь-якому випадку, вони свідчать про порушення в нормальній роботі організму і потребують медичного контролю. Пам'ятайте, що при відсутності лікування запущена форма може бути присутнім у людини довгі роки, при цьому він здатний заражати всіх своїх статевих партнерів. Самолікування, через неможливість контролювати перебіг захворювання через відсутність симптомів, не допускається, оскільки це несе ризик для здоров'я як хворого, так і його оточення.